Ой ходила та Маруся…
Народна поезія

Ой ходила та Маруся…

Ой ходила та Маруся
по крутій горі,
побачила селезня
на тихій воді.

«Пливи, пливи, селезню,
тихо по воді,
прибудь, прибудь, мій батеньку,
тепера к мені» —

«Ой рад би я, дитя моє,
побути к тобі,
насипали сирої землі
на груди мої.

Насипали сирої землі
на груди мені,
склепилися карі очі
й вустоньки мої.

Склепилися карі очі
й вустоньки мої, —
не дам тобі порадоньки,
бідній сироті».

А. Конощенко, “Українські пісні з нотами”, Одеса, 1902, ст. 133

4

Сподобалось? Поставте оцінку

Click on a star to rate it!

Average rating 0 / 5. Vote count: 0

No votes so far! Be the first to rate this post.

Discussion (0)

Коментарів ще немає... Будьте першим!

Залишити коментар