Поза селом повезено сіно

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Наступає чорна хмара, а другая синя, не заступить син за батька, а батько за сина. Женуть батька в степ косити, сина — молотити, третю дочку-паняночку тютюну садити. А невістку з свекрухою у лан жито жати; сіли вони обідати — «Гіркий нам обіде!» Озирнуться позад себе — аж економ їде. Під’їжджає пан економ, канчук розпускає: «Чому, […]

Скільки бачили ганьби і чули образ ви, Як казились навколо вас зрада і гріх, Та камінням звучать кремезні ваші назви — Чи Крем’янець, чи Дубно, чи древній Остріг. Та камінням звучать і тривають, як камінь, Мури ваших руїн серед лісу і гір, І вдивляються башти у далеч віками Понад колоточ діб, понад суєтний вир. І […]

— Ой ти, дівчино — червона калина, як мені на тебе дивитися мило; як ідеш, дівчино, зрання по воду — не надивлюся на твою вроду; не так по воду, як ідеш з водою — і сам я не знаю, що буде зо мною. Ой ти, дівчино, чорнобрива-пишна — чом ти до мене з вечора не […]

Розвилась троянда,сповнена росою, —так у мене в грудяхмій синок зі мною. Пелюстки стуляє,щоб роса сховалась,бережеться вітру,щоб роса трималась. Ніч паде, й на світівід роси світліше,і любов’ю квіткапаленіє, дише. Це ж вона від щастястала мовчазлива,над усі трояндигарна й чарівлива. Розвилась троянда,сповнена росою, —так у мене в грудяхмій синок зі мною.

Засвистали козаченьки в похід з полуночі, — заплакала Марусенька свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, не плач, не журися, та за свого миленького Богу помолися! Стоїть місяць над горою, а сонця немає… мати сина в доріженьку слізно провожає: «Іди, іди, мій синочку, та й не забавляйся, за чотири неділеньки додому вертайся!» «Ой рад […]