А вже весна

А вже весна, а вже красна —
із стріх вода капле;
молодому козакові
мандрівочка пахне.

Помандрував козаченько
у чистеє поле —
за ним іде дівчинонька:
«Вернися, соколе!»

«Не вернуся — забарюся,
гордуєш ти мною —
буде ж твоє гордування
все перед тобою».

Помандрував козаченько
з Лубен до Понлуки —
ой плакала дівчинонька,
здіймаючи руки.