<p>А тепер опусти мені, боже, вії<br />і вуста заморозь мені,<br />бо сказані всі слова<br />і зайвими стали години і дні.<br />Він дивився на мене, я дивилась на нього,<br />ми дивилися довго,<br />наче в смерть, проникали зіниці.<br />Зблідли наші обличчя з …</p>