Вітер
На зеленому роздоллі,
де чебрець, де трави й квіти,
наче ждав, мене стрічає
Вітер.
То крутнеться біля мене,
то летить несамовито,
мов пустун, що матір хоче
подражнити.
То обніме ніжно, зграбно,
як йому лише й зуміти,
то почне моїм одінням…
На зеленому роздоллі,
де чебрець, де трави й квіти,
наче ждав, мене стрічає
Вітер.
То крутнеться біля мене,
то летить несамовито,
мов пустун, що матір хоче
подражнити.
То обніме ніжно, зграбно,
як йому лише й зуміти,
то почне моїм одінням…