Ой ти, місяцю ясний
Ой ти, місяцю ясний, —
та мій милий прекрасний!
Та який ти вродився —
на світі нещасний!
Ой який ти вродився —
та мені знадобився,
та який ти удався —
мені сподобався.
Ой коли б мені, мила,
та орловії крила,
та орлови крила,
солов’їні очі.
Ох орловії крила
та солов’їні очі, —
я знявся, полетів би
до милої вночі.
Ох і сяду я впаду
та й у милої в саду —
ой чи не вийде мила
к мені на пораду.
Ой моя мила ходить,
та білі ручки ломить,
та білі ручки ломить,
соловейку говорить:
«Ой сусіди близькії —
воріженькі тяжкії,
та судять і говорять,
бо й самі такії.
Ой покопали ями
та глибокі під нами —
ой попадайте в ями,
воріженьки самі!
Ой попадайте в ями
та воріженькі самі,
та не робіть розлуки —
розлуки між нами!»
Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:
Коментарів ще немає... Будьте першим!