Ой у полі озеречко
Ой у полі озеречко,
там плавало відеречко —
соснові клепки, а дубове денце,
не цурайся, моє серце.
Там плавало відеречко
троє суток із водою —
«Вийди, дівчино, вийди, рибчино,
поговоримо з тобою» —
«Ой рада б я виходити,
із тобою говорити —
лежить нелюб на правій руці,
так боюся розбудити.
Ти, козаче молоденький,
в тебе коник вороненький —
сідлай коня та їдь з двора,
бо ти не мій, я не твоя» —
Козак коника сідлає,
до коника промовляє —
«Біжи, мій коню, біжи, вороненький,
аж до тихого Дунаю!
В Дунай-воду подивлюся,
та із горя утоплюся —
прощай, дівчино, прощай, рибчино!
Вже ж я більше не вернуся!»
Add to Favorites
Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:
Коментарів ще немає... Будьте першим!