Чи це ж тая криниченька

Коло млина калина —там дівчина ходила,ножем зілля копала —своєї неньки питала: «Кого, мати, чарувати?» —«Чаруй, доню, того,що до тебе все ходив,за рученьку все водив, за пальчики все тримав —перстеньчики все здіймав».

Для духу вольного нема межі, ні краю, Куди б сягнуть не смів і де б не пролунав; У хаосі буття, в пітьмі всесвітніх з’яв Не знищується він, не відає одчаю. Він знає тайни душ, зітхання серць в розмаю, Все те він спізнає, що біг віків не знав. Як фенікс із золи, возноситься з канав, Геть […]

Де жили в Тауантінсуйоіндіанці древні,гімни й танці ми принеслив гори ці пустельні. Тут вогні живі палали,завивали кениі співали юні жрицій мудреці священні. І, засліплений сонцями,опустивсь ти, певно,щоб побачить індіанціві стовпи вогненні. Де маїс буяв, пшеницювздрів ти, як знамення,ще й бичків замість вікуньїна луці зеленій. Повертайся в Пачакамак,ти прибув даремно,індіанцю заблуканий,пташе навіжений.

Ой пливе човен по росі, Плаче Марусенька по косі: — Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе розпущу, Свого батенька засмучу, Ой косо ж моя, ой руса ж моя, Ти ж мені краса була. Ой як я тебе носила, То ти мене красила, Ой як […]

Вмерло море якоїсь ночі —у тісних берегах зібгалось,наче зморщилася накидка,що пожбурена геть недбало. Як хмільний альбатрос ширяє,як втікає дрібне звірятко, —до останнього виднокраюпонеслось на валу дев’ятім. Як обкрадений світ нарештівже прокинувся ранком раннім,стало море зламаним рогом,що на крик відповість мовчанням. На зневажений берег вранціми спустились — юрма рибалок:мов знеможений лис, той берегбув скуйовджений і злинялий. […]

Гей ти, молодче мій, не тужи, Не дивися крізь сльози на світ, — Йди до двору й там пану служи, Як служили твій батько, твій дід. Та працюй, забуваючи сни, Що являлись душі молодій, І як крові твоєї пани Не жаліють, себе не жалій. Ти здоров’я віддай молоде Тим, що в розкоші вічній живуть. Ти […]

Зібралися всі бурлаки до рідної хати: тут нам мило, тут нам любо з журби заспівати! Ти, царице Катерино, що ти наробила? Край веселий, край зелений панам роздарила! Богатому розпродала від краю до краю, а бідному зоставила те, де поховають. Бо цариця Катерина добре в карти грала, вона наше усе добро та й попрогравала. А ти, […]

Чого ви хочете, панове, Що сталось? Чи не мозку струс? Чом зняли галас проти мови, Що нею гордий білорус? Для білоруса тая мова Не крадена, вона своя, Він народився з того слова, То – батьківщина і сім’я. Тепер і ви заговорили, Добродії із владних сфер, А дотепер ви що робили, Що діяли ви дотепер? Ваш […]

Котилася ясна зоря з небаТа й упала додолу —Журилася молода дівчинаТа своєю бідою: «Ой хто ж мене, молоду дівчину,Та проведе додому?» —Обізвався козак молоденькийТа й на воронім коню: «Гуляй, гуляй, молода дівчино,Я заведу додому!» —«Веди, веди, молодий козаче,Та веди, не барися! Бо за мною, та за молодою,Увесь рід зажурився —Не так весь рід, та не […]

Коли німіють людські живі душі, тоді і роси кам’яніють на землі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають навесні. Того, душе, на світляних розгонах, свої прозорі вікна розтворяй і випускай слова на землю чорну, де клекотять, мов казани, моря, щоб голосно садами зворушили на дальніх берегах твої слова і сонце галасом живим зустріли […]