Із-за гори кам’яної
Із-за гори кам’яної
голуби літають —
не зазнала розкошоньки —
вже літа минають.
Запрягайте коні в шори —
коні воронії —
та й поїдем доганяти
літа молодії.
Ой догнали літа мої
на кленовім мості —
ой верніться, літа мої,
хоч до мене в гості!
Не вернемось, не вернемось —
немає до кого,
бо не вміла шанувати —
як здоров’я свого.
Коментарів ще немає... Будьте першим!