Гільза

Відчинене навстіж вікно,
панорама міста відкрита в кіно,
саундтрек з фільму грає рівно.

Ми не в фільмі — лиш гіпотетично,
все навколо ніби близько,
а лиш навколо все трагічно.

Так красиві всі слова,
і манерні берега,
лиш дія твоя мовчазна.

Мішені ми на цьому світі,
білі й світлі,
ми не тіні.

Як так сильно захотіти,
вистріл, порох — і ти вбивця,
та проблема не одна.

Можна вистріл не зробити,
лиш одне слово зронити,
та тоді вже не змінити.

Всі по суті ми не винні,
та слова сказані милі
лише твої красиві тіні.

Не зробить мова твоя дії,
не вб’є й не порадіє,
всі слова твої мов тіні.

Так красиві,
та можливо,
всі на вітер?