| Вже повіки не умреш моя Україна |
|
|
| 24.07.2011 г. | |
|
Вже повіки ти не вмреш, Моя Україно. І ніхто з землі не зітре Тебе, любов єдина. Бо ти сильна й молода, Ніким не здоланна. Живучая, як вода, Жданная і званна. Ясна моя зоренько, Красная калинонька, Скільки ж ти зазнала горя, Вірная дівчинонька. Скільки тебе били, Били, убивали, Силу твою пили, В кайдани кували. Та ти невмируща, Ти вічно жива. Україно всюдисуща, Ниво золота. Ти Вкраїно невмируща, Вічна в тобі сила, Бо водою цілющою Серденько омила. Україно! Милий краю! Нев’янучий квіте! Мій квітучий зелен гаю, Маківочка літа! Україно, серце моє! Душе моя вбога, Вже повік ім’я твоє Не зітреться Богом. Не зітре і не забуде До скончання віку, Доки краю вже не буде Твоїх років ліку. Твоє ймення не забуде, Доки сонце в небі буде. 10.08.2001 Любов Павлюченко |
| « Пред. | След. » |
|---|
Комментарии
2011-09-0620:40:43 Дуже гарно, сильно,а у вас є талант.